Звіт по проекту «Сімейна медіація в період війни»
ГО «Ліга медіаторів України»
за період з 01 липня 2022 до 30 червня 2023р.
Мета проекту - надання послуги сімейної медіації для українських сімей, побут та спілкування яких зазнали докорінних змін у зв’язку з війною - вимушене внутрішнє переміщення, виїзд з країни через бойові дії, невизначеність та тривалі перерви у спілкуванні родини, у зв’язку з перебуванням одного з членів в умовах активних бойових дій, що призводило до погіршення родинних стосунків та виникненню сімейних конфліктів.
В цьому проекті 50 сімейних медіаторів з багаторічним практичним досвідом проводили сімейну медіацію для всіх українців, які зверталися за допомогою щодо мирного врегулювання конфлікту. В проекті працювало також 4 супервізори, 5 психотерапевтів.
Війна принесла горе в кожну українську сім’ю, за цей час понад 10 мільйонів людей були змушені залишити свої будинки та шукати безпечне житло в інших регіонах країни або за її межами. Тим часом ЮНІСЕФ повідомляє, що майже дві третини дітей в Україні є внутрішньо переміщеними особами або залишили межі України, ховаючись від війни. Підтримка мирного вирішення спірних питань є особливо корисною у сімейних конфліктах, коли вони зачіпають інтереси дітей, і де батькам, що сперечаються, як правило, необхідно постійно взаємодіяти один з одним для забезпечення прав дітей. Узгоджені рішення є більш життєздатними, оскільки вони прийняті самими сторонами конфлікту, і, швидше за все, будуть ними дотримуватися, та більш вигідними для сторін, бо кожна з них може вплинути на результат та взяти участь у пошуку рішення, яке буде визнано справедливим для всіх учасників конфлікту.
Під час роботи проекту проведено сімейних медіацій:
1. 276 кейсів (814 зустрічей із родинами, 650 українців отримали допомогу за рік роботи)
2. З них відпрацьовано 139 кейсів з непрямим та прямим залученням дітей (178 дітей)
3. Разом відпрацьовано 7340год роботи медіаторів щодо залучення конфліктуючих сторін в медіацію та проведення процедури медіації.
Основні запити на сімейну медіацію:
- Шлюборозлучні конфлікти (налагодження стосунків, участь батьків у вихованні дітей, аліменти, визначення місця проживання дитини)
- Поділ майна між родичами
- Конфлікти поколінь (між батьками та дітьми)
- Сусідські спори між родинами ВПО
Основні канали звернення на медіацію:
- Соціальні служби (ЦСССДМ, ССД, ЦНСП)
- Безоплатна правова допомога
- Приватна практика сімейних медіаторів
За час роботи проекту зросло розуміння медіаторами-учасниками важливості роботи з травмою та застосування цієї навички. У частині кейсів після пропрацювання в індивідуальних зустрічах напруги, пов’язаної з загальною травмою війни, сторони знаходили самостійне рішення без участі медіатора.
За рік роботи було проведено навчання:
1. «Кризова медіація» від колег з Ізраїлю (Idith Schaham, Gustavo Fleischmann, Ziv Kamini). Було проведено 10 зустрічей по 3 години (по 5 зустрічей для двох груп по 25 медіаторів).
2. Практикум "Trauma Informed Care" by Lupe Staigers (USA). Було проведено 2 зустрічі по 3 год.
3. Workshop for practice with high emotions in mediation with Stephen Kotev (USA). Було проведено 3 зустрічі по 3 год.
4. Практикум «Саморефлексія та управління стресом в медіації» (Gary Friedman and Norman Fisher, USA ), 4 год.
5. Акредитаційна програма навчання для медіаторів, які працюють з дітьми в сімейній медіації «Сімейна медіація за участю дітей» (Lisa Parkinson, UK). Теоретична частина 4 зустрічі по 4 год., практичне відпрацювання 18 год. Акредитовано 20 сімейних медіаторів.
6. Практикум «Професійне вигорання» від Stephen Kotev Було проведено 2 зустрічі по 2 години
7. Практикум «Метод SCHIP” від Lisabeth Veerle. Було 2 зустрічі по 2 год
8. Тренінг "Family group conference" від Anne Mette Fadum, Lise Lundby (Norway). Було проведено теоретичні 3 зустрічі по 2,5 год., практичне відпрацювання 10 годин.
9. Вебінар «Робота з прийомними сім’ями» Lisa Parkinson, Ana Maria Sanchez Duran Ivanna Guenda Lazzarini - 2 год.
10. Лекція «Потреби дітей під час сімейних конфліктів» від Yehudit Assaf одна зустріч 2 год
Супервізійна та психологічна підтримка медіаторів:
1. Було проведено 6 групових супервізій від міжнародного експерта Lisa Parkinson (кожна зустріч по 1,5год.)
2. Було проведено 2 групові супервізії від міжнародного експерта Мар'ян Суке (кожна зустріч по 2 год.)
3. Було проведено 55 групових супервізій українськими фахівцями (кожна зустріч по 1,5год.)
4. Було проведено 73 психологічних груп підтримки українськими фахівцями (кожна зустріч по 2 год.)
Проблемні питання, виявлені в ході роботи медіаторів:
1. відсутність у населення розуміння про медіацію як соціальну послугу і можливість вирішити сімейний спір за допомогою медіації. В тому числі недостатньо у фахівців допоміжних професій, які стикаються з конфліктами в сім'ях, знань і навичок, щоб рекомендувати сім'ям, які перебувають у конфліктних ситуаціях, звернутися до медіаторів (шкільні психологи, соціальні працівники, адвокати, судді та інші). Немає підтримки на державному рівні професійного розвитку та підтримки діяльності медіаторів. Відсутність в центрах надання соціальних послуг передбачених коштів на рекламу послуги медіації, особливо зараз в період війни. Оскільки залучення в медіацію відбувається телефоном або через онлайн зустрічі, допоміжними були б інформаційні матеріали (буклети, інфографіка та відео), які можна надсилати сторонам та які були б лаконічними та водночас давали достатньо інформації о процедурі медіації.
2. відсутність у центрах надання соціальних послуг (ЦНСП) медіаторів - їх немає в типовому штатному розписі на якому базується штатний розпис любого центру. Не можливо пояснити фінансистам громади і ввести посаду, коли її немає в типовому штатному розписі. Деякі соціальні центри співпрацюють з громадськими об’єднаннями медіаторів, але не має механізму сплати за роботу медіаторів, що направлені від центрів надання соціальних послуг або системи БПД, тому це тільки волонтерські ініціативи, до яких часто погане ставлення учасників медіації та знецінення послуги (вони вважають, що безкоштовне якісним не може бути).
3. майже немає висвітлення позитивних кейсів ( що отримали сім'ї в результаті медіації) через конфіденційність процесу, що не сприяє підвищенню довіри до медіації та рівню обізнаності населення.
4. Служби у справах дітей (ССД), які розглядають суперечки між батьками про виїзд дитини за кордон, про графік зустрічей одного з батьків з дитиною, зараз (у період війни) абсолютно не хочуть сприяти допомозі татам у пошуку в яку з країн мама вивезла дитину за спрощеною процедурою (без згоди батька) і, як наслідок, у налагодженні спілкування або виконання раніше прийнятого рішення на користь тата про зустрічі з дитиною (навіть онлайн). У роботі працівників ССД простежується явна відсутність нейтральної позиції до обох батьків і велика схильність захистити інтереси того (найчастіше мова про мам), з ким de facto залишилася проживати дитина. Існує велика необхідність напрацювання механізмів ефективної взаємодії з іншими організаціями, які в контакті з сімейним конфліктом (соціальні служби, адвокати, суди тощо). Загалом Служби у справах дітей знецінюють запити однієї із сторін на медіацію, немає відчуття розуміння цінності сімейної медіації на користь дитини – з боку співробітників Служб та явна позиція дисбалансу сил: тато має довести Службі та Комісії, що він хороший і має право бачитись з дитиною, а мати апріорі має всі права, тому що народила дитину і вона без неї не зможе обійтися - така позиція співробітників ССД призводить до відсутності простору для розгляду медіації як способу врегулювання спору. Необхідно проводити інформаційні зустрічі з працівниками ССД для будування взаємодії і пояснення переваг роботи медіаторів з родинами як найкращій спосіб допомогти батькам почути голос дитини та підтримати родину через налагодження контакту між батьками.
5. Міністерство Юстиції України (МЮУ) затягує строки отримання зворотного зв'язку з інших держав (Польща, Литва, Німеччина, ін. країни Балтії) з питань міжнародного стягнення аліментів з батька за рішенням суду. Немає реакції на звернення стягувача до МЮУ з повторними запитами. Така пасивність не сприяє процесу медіації, його інтенсивності, оскільки платник почувається "поза законом" і не бачить мотивації до діалогу.
6. Суди з першого засідання розривають шлюби, навіть за умови, що друга сторона не повідомлена (а зараз найчастіше позови подають чоловіки, користуючись тим, що дружини за кордоном і фізично не можуть отримати повістки та чекати на такий позов). Заяви про подання терміну на примирення здебільшого відхиляються лише тому, що позивачу цей термін не потрібний. А якщо суди і надають термін на примирення, то не вказують способи, що рекомендуються, для того, хто заявив про таке бажання. Судді практично не реагують на заяви про медіацію і не наголошують на цінності цього процесу не тільки для питання розірвання шлюбу, але й для вирішення інших супутніх питань: діти, поділ майна. Було б добре, щоб суди у своїх ухвалах про надання терміну на примирення вказували способи: сімейна терапія, сімейна медіація, наприклад.
7. Низький рівень поінформованості суспільства щодо можливості скористатися послугою медіації, її переваг та результатів. Більшість клієнтів воліє вирішувати спори виключно через суд, бо вважає судове рішення документом виключної сили. І наведення фактів щодо способів його невиконання не допомагає переконати сторони приймати участь у медіації. Особливо зараз під час війни ще більше знизився рівень довіри один до одного і тільки судовий процес вважається легітимним. Така ситуація через недовіру до інституту медіації, бо все ще мало людей обізнані в медіації. Необхідність проведення інформаційних компаній, особливо зараз, коли в рази збільшилась кількість шлюбно-розлучних процесів через розділення родин та кризу.
8. Не розвинутий механізм направлення/звернення до медіації на ранніх етапах сімейного конфлікту, щоб значно зменшувати травматизацію дітей. Звернення до ССД або суд відбуваються вже при загостренні конфлікту на останніх стадіях його ескалації, що ускладнює процедуру медіації через високі емоції та стрес. Низький рівень поінформованості та усвідомлення батьками впливу конфлікту у сім'ї на дитину, не завжди є фінансова можливість для батьків отримати психологічну допомогу для себе та/або дитини, залучити інших спеціалістів (експертів) у медіацію для отримання консультацій. Необхідно проводити навчання батьків по со-батьківству після розлучення, а також створювати школи батьківства для навчання спілкуванню з дітьми та розумінню їх потреб. Також було би корисно внести зміни до законодавства і зробити обов’язкову участь батьків, що розлучаються і в яких є діти, у попередніх інформаційно-оціночних зустрічах з медіатором для визначення найкращого способу вирішення спірних питань щодо дітей.
Фактори, які сьогодні впливають на роботу медіатора, створюють певні складності та потребують додаткових знань і навичок у нових військових реаліях:
· медіація відносин, коли люди фізично знаходяться у різних країнах (жінка втомлена з дітьми, а чоловік не має можливості виїхати з України до неї та дітей). Необхідно додаткове навчання медіаторів роботі з транскордонними кейсами. Необхідність розвитку правової компетентності медіаторів, що є важливим під час роботи з сімейними конфліктами де є не лише соціальний, а й правовий компонент;
· більш висока інтенсивність протікання емоцій в процесі медіації, з огляду на тотальний стан тривоги та втомленості сторін конфлікту потребує додаткових навичок і ресурсу від медіатора, що призводить до професійного вигорання медіаторів. Необхідно проводити регулярні групи психологічної та супервізійної підтримки медіаторів, а також навчання по роботі з травмою;
· сторонам конфлікту зараз більш важко про щось домовлятись та планувати дії і рішення на майбутнє, оскільки високий рівень невизначеності та невідомості, бо важко планувати, коли не розумієш, що буде у країні завтра і чи буде завтра взагалі. В тому числі, коли чоловік перебуває на фронті, бо у нього немає можливості бути на зв'язку постійно і дуже важко планувати зустрічі, оскільки чоловік сам не розуміє де він буде наступної хвилини. Відбувається зміна фокусу та напрямку роботи в медіації, у нас формується новий вид сімейної медіації «Кризова медіація: травма-інформований підхід»;
· соціальні служби більше зайняті життєзабезпеченням людей і менше розбором сімейних суперечок. Тому зменшилася кількість кейсів, які спрямовують ССД медіаторам-волонтерам. Тут важливо зміцнювати контакти з соціальними службами, особистий контакт покращує взаємодію та співпрацю;
· з технічної точки зору постійні проблеми по всій країні - нестабільний інтернет зв'язок, відключення світла, брак приміщень для проведення медіації у ЦНСП. А також, через постійні повітряні тривоги, під час яких необхідно припиняти зустріч і переходити у безпечне місце, що затягує процес медіації.
