Історія №1.
«Я сорок два дні не бачила дитини!» - з такими словами мама зайшла в кабінет. На зустріч до медіаторів її направили зі Служби у справах дітей, куди вона звернулася за допомогою повернути їй сина. Після попередніх зустрічей зі сторонами сімейного конфлікту - мамою і татом малолітньої дитини, почався процес медіації. «За останні три роки ми розмовляли менше, ніж тут з вами», - сказав тато в кінці загальної зустрічі. В результаті цієї зустрічі батьки домовилися про можливість тимчасового проживання сина у обох батьків. Ще було багато роботи по відновленню довіри, загубленого після всього того, що було одне одному сказано і зроблено, у кожного багато наболіло за ці роки хворобливого розставання. Процес сімейної медіації в шлюборозлучних процесах націлений на сприяння спілкуванню та ухваленні рішень, а також на відновлення взаємин між батьками, для кращого розуміння основних потреб дітей в період розставання або розлучення батьків, надаючи їм необхідну допомогу і підтримку.
Медіатори Тетяна Білик, Анна Зубачова
Історія №2.
Мама прийшла із запитом допомогти їй налагодити відносини з донькою-підлітком, які ускладнилися останнім часом через нерозуміння один одного. На попередній зустрічі мама розповіла, що в останній рік дочка стала дуже вразлива і невпевнена, з'явилися складнощі в спілкуванні з родичами, однокласниками і друзями. Донька відмовляється від спілкування з матір'ю. Батьки в розлученні більше п'яти років і зараз у кожного з них нові сім'ї. Дівчинка живе з мамою і вітчимом, і на вихідних не частіше ніж один раз на місяць зустрічається з папою, у якого також є нова сім'я.
Історія дівчинки після попередньої зустрічі: «Мені було 7 років, коли мої батьки розлучалися, мене відправили на море до бабусі і дідуся, і я не могла контролювати цей процес. Коли я повернулася, я зайшла в спальню до батьків і подумала «А де тато?». Потім другий день, третій, четвертий і потім я запитала у мами, а де тато? Мама намагалася пояснити, що вони з татом вирішили пожити окремо, хоча вони люблять один одного, і тато говорив те ж саме, але якщо чесно, то я нічого не розуміла. Поки я так нічого не розуміла, то якихось почуттів не було, а потім стало не по собі, і зараз я заздрю багатьом друзям, що їх батьки разом». На питання медіатора, а що для неї розлучення батьків, вона відповіла: «Розлучення - це не смерть когось із батьків, але тепер мене люблять лише наполовину в кожній родині».
Часто батьки намагаються приховати від своїх дітей те, що відбувається конфлікт і розлучитися «за згодою сторін», але таке розлучення без попередження є травматичним і драматичним для дитини. Діти чутливі до дорослих, з якими вони живуть. З найперших днів свого життя дитина вважає, що вона може допомогти дорослому. Якщо нічого не говорити цій дитині, вона сама не розуміє чому вона така напружена, і здається, що вона не знає, що відбувається з батьками. В такому стані дитина, не розуміє, що з нею відбувається, і вона страждає ще більше, ніж коли їй скажеш, про те, що батьки знаходяться у кризисному періоді, навіть в тих випадках, коли дорослому належить сказати дитині про щось дуже болюче. Сімейний медіатор може допомогти батькам усвідомити необхідність такої розмови з дітьми і тим самим захистити їх від страждань, які відчувають самі батьки в момент розставання або розлучення.
Можливість проговорити на спільній зустрічі все хвилювання доньки з приводу такого таємного для неї розставання батьків, дозволила їй впоратися з болем і образою і налагодити відносини з матір'ю, яка змогла почути і зрозуміти поведінку своєї доньки. Мама, в свою чергу, змогла пояснити причини такого рішення батьків, який долинав лише з любові і бажання вберегти свою доньку від зайвих переживань.
Така зустріч мами з донькою допомогла їм почути і зрозуміти щось важливе, чого не вистачало для взаємного розуміння.
Історія №3.
Через жахливе розлучення, тільки б ні про що не просити колишню дружину, тато відмовився від зустрічей з сином. Останній раз вони бачилися коли дитині було два роки і зараз, через п'ять років, син не знав хто його батько. «Коли син стане дорослим, він сам вирішить - без маминої участі, хоче він зі мною зустрічатися чи ні», сказав батько на попередній зустрічі з медіаторами. Незважаючи на щомісячне отримання аліментів, мама подала позов на позбавлення батька батьківських прав, аргументуючи це небажанням тата виконувати свої обов'язки. Папа, в свою чергу, був змушений подати позов на участь у вихованні дитини, щоб не втратити батьківських прав.
Робота, яка була проведена сімейними медіаторами з цією парою, привела до того, що кожен з батьків відкликав свої позови з суду, усвідомивши, що дитина страждає від відсутності батька в його житті. Була проведена робота з дитиною, після якої син познайомився зі своїм батьком.
Історія №4.
«Я зовсім заплуталася і не пам'ятаю куди мені сьогодні йти ночувати. Тато з мамою домовилися, що я буду по черзі ночувати у них. Я втомилася постійно переїжджати і дуже хвилююся, що переплутаю дні, і батьки будуть на мене ображатися ... »- з розповіді восьмирічної дівчинки, у якої після розлучення батьків виявилося два будинки. Батьки звернулися за допомогою встановлення графіка зустрічей батька з дитиною, так як татові хотілося проводити більше часу з донькою, місце проживання якої було встановлено з мамою. Після залучення дитини в сімейну медіацію, батьки усвідомили наскільки складно було доньки виконувати той графік, про який вони між собою домовилися після розлучення.
Батьки побачили як їх донька сильно турбувалася і брала на себе відповідальність за те, що батьки не в змозі впоратися з кризою в своєму житті, намагаючись зробити все можливе, щоб кожен з них був щасливий, тим самим піддаючи себе травмуючим хвилюванням.
Історія № 5
Після розлучення батькам Іванни, якій виповнилося 7 років, Юлії та Кирилу не вистачає часу, яке вони використовують для спілкування з донькою, кожен окремо. Бачитися разом не дозволяють сварки, що виникають між ними при кожній зустрічі. Кирило звернувся до районної Служби у справах дітей з заявою про збільшення кількості діб з трьох до чотирьох, в які дитина ночувала б в нього. Юлія не бачить в цьому користі для доньки, крім того має ряд зустрічних питань та вимог до Кирила. За перші дві зустрічі батьками досягнуто домовленостей з усіх спірних питань, крім графіка перебування дитини у тата. Медіація уповільнилася. За згодою обох батьків з Іванною була проведена індивідуальна консультація, що стало переломним моментом у процесі. З’ясувалося, що Іванна хоче бачитись з кожним з батьків, але фізично втомлюється від переміщень та плутається, коли і де вона ночує.
Після з’ясування даного факту батьки прийшли до згоди, що Іванна ночує у тата в понеділок та з четверга до суботи. Всі свої домовленості сторони оформили письмовим договором.
Медіатори: Анжела Кричина, Світлана Стадник.
Консультація дитини: Тетяна Білик.
Історія №6
До Служби у справах дітей одного з районів м.Києва звернувся батько 5-річної моти дитини. Запрос батька полягав в тому, що колишня дружина перешкоджає побаченням з сином і понад рік не дає можливості приймати участь в його. Після проведених попередніх зустрічей Мати та Батько підтвердили своє бажання прийняти участь в процесі медіації для мирного врегулювання конфлікту. Сторони розірвали шлюб понад рік тому і проживали окремо. Дитина знаходилася з матір'ю. Батько зареєстрував новий шлюб. В результаті попередніх зустрічей, Сторони підтвердили своє бажання брати участь у процесі медіації для мирного врегулювання конфліктної ситуації. На першій же спільній зустрічі Мати сказала щ охоче, щоб Батько повернувся в сім’ю. В процесі медіації Мати змогла усвідомити та прийтняти що сім’ю неможливо і це допомогло їй сфокусоватись на інтересах дитини. Завдяки гнучкості процедури медіації, і наданим медіаторам повноваженням, Сторони поступово прийшли до того, що не те, шлюб, що їх щлюб розпався, вони залишаються батьками і мають зобов'язання по відношенню до своєї дитини, а тому їх особисті цінності і почуття кожного в цьому процесі не важливі. Головним є інтереси дитини. В ході медіації обговорювалися: можливості безпечного відвідування сином спортивних секцій і розвиваючих занять, придбання настільних ігор, книг і іграшок, але з урахуванням інтересів сина та за його вибором. Обов'язковою умовою матері при цьому була необхідність враховувати віросповідання її та дитини. Між спільними зустрічами, батькові, за багатьох умов, було дозволено кілька разів побачитися з сином, чому обидва були неймовно раді. Спочатку мати була присутня, а потім спостерігала на відстані за їх зустрічами, а також контролювала всі принесені подарунки і пригощення. Незважаючи на зазначене, батьком вносились пропозиції про спільні з сином відпочинок, вихідні, побачення з дідусем та бабусею, за його рахунок, але ці пропозиції категорично не приймалися Матір’ю.
Через деякий час, батьки все ж дійшли згоди про підписання Медіаційної угоди (Угода) про участь батька у вихованні та фінансове забезпечення дитини, з конкретним переліком умов такої участі. На останній зустрічі, в процесі обговорення умов проекту Угоди, матір’ю дитини було запропоновано проживання сина з кожним із батьків по 2 тижні, на що батько з радістю погодився. В цей же вечір, прямо із дитячого садка хлопчик відправився з батьком проводити разом відведений час.
Медіатори: Дубенко Юлія и Бахмут Людмила.