ЧИ ДОПОМАГАЮТЬ МЕДІАТОРИ ПАРАМ РОЗІЙТИСЬ?
Відповідь надає Ганна Гаро, сімейний медіатор Соціального проекту ЛіМУ, адвокат, партер юридичної фірми «Гаро та Партнери»:
«Сімейні конфлікти завжди різні. Де хто вже звернувся з позовом до суду, а де хто тільки збирається, розмірковуючи і в день, і в ночі яким чином діяти. У будь якому випадку поняття розійтись, розлучитись набагато ширше ніж просто поставити «штамп у паспорті» про розлучення. Знаходячись в епіцентрі конфлікту, пара не може тверезо надати оцінку ситуації. Особливо якщо є діти та мета кожного з подружжя, свідомо чи несвідомо, це спричинити біль іншому. При цьому другий, як правило, захищається, а отже перебуває у стані «афекту». Нема довіри, сварки, лемент, дії на злоіншому, все зазначене лише закручує нестерпність буттята бажання зникнути, викинути все це з голови.
Медіатор – людина, яка знає як поводити себе у конфлікті інших осіб та безоціночно, за допомогою спеціальних технік комунікації і навичок, допомагає відродити крихти довірливого спілкування між сторонами. Він почує та донесе до другої сторони потреби, істинні інтереси один одного. Що означає – поступово збудувати особливий міцний місток, по якому кожна із сторін зможе сміливо переходити на обидві сторони річки нового життя.
Тому, дійсно, медіатори допомагають сторонам розійтися, лише якщо з такою метою сторони прийшли до медіатора. Завдяки медіації, кожен з подружжя усвідомить всі питання, які необхідно їм буде вирішити у зв’язку з розлученням. Кожен буде готовий знайти рішення, які прийнятні для нього, для другої сторони, та готовий добровільно виконати їх навіть без рішення суду. Після цього всі судові, юридичні тяжби вирішуються швидко і комфортно для кожної з сторін.»
ЧИ Є МЕДІАЦІЙНІ УГОДИ ЮРИДИЧНО ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ?
Відповідь надає Юлія Дубенко – сімейний медіатор Соціального проекту ЛіМУ, сімейний адвокат:
«Маючи за плечима сімнадцятирічний досвід юридичної практики та три роки поглибленої роботи в галузі Сімейного права, я прийшла до висновку, що самим перспективним та раціональним виходом із сімейних протиріч – є СІМЕЙНА МЕДІАЦІЯ. Незважаючи на те, що в нашій країні дане поняття нове, на сьогодні все більше пар обирають саме цей альтернативний спосіб вирішення конфліктів. Як член Ліги Медіаторів України, хочу відповісти на одне з питань, що постійно задають: Чи є угоди, що досягненні в процесі медіації, юридично обов’язковими?
Почну з того, що медіаційна угода (документ, що сторони скріплюють своїми підписами) є наслідком врегулювання спору за допомогою кваліфікованого нейтрального посередника – медіатора. В цьому документі, сторони сформулювали домовленості., що досягненні ними на добровільних засадах, захищаючи, в першу чергу, свої права та інтереси, враховуючи права та інтереси другої сторони та, якщо у пари є дитина – знову ж таки в першу чергу, його потреби та інтереси. Медіаційна угода являє собою цивільно-правову угоду та виконується на засадах добровільності та сумлінності, то б то кожна з сторін особисто зацікавлена виконати умови прописані в угоді, щоб друга сторона виконувала свої. Достатньо високій рівень добровільного виконання таких угод викликаний природою та принципами самого процесу прийняття сторонами умов договору. Медіація дозволяє сторонам на умовах рівності прав знайти такі способи виходу із важкої ситуації, які максимально відобразять їх потреби та дозволять реалізувати інтереси.
Таким чином, якщо розглядати медіаційну угоду у розрізі особистої зацікавленості сторін щодо чесного виконання її умов, то необхідність будь якого іншого юридичного завершення домовленостей сторін просто відпадає.
Однак, якщо у сторін є така необхідність, то домовленості сторін можуть бути затверджені у виді мирової угоди в суді (у випадку, коли одночасно з медіацією проходять судові процеси) та прописані в рішенні суду. Хочу наголосити, що у зв’язку зі специфікою медіації сторони в процесі розв’язання спору можуть домовитись з будь яких питань, в тому числі з обставин, які знаходяться за межами заявлених у суді вимог. Крім того, медіаційну угоду (як і будь який правочин) можливо завірити нотаріально, ставлячи підписи в кабінеті нотаріуса.
Якщо ж питання про юридичну обов’язковість з самого початку ставиться таким чином: «А що мені буде, якщо я його не буду виконувати?», то Вам точно не в медіацію. Ваше право. Ваш вибір. Головне Ваше бажання домовлятись, а ми Вам допоможемо.»
СКІЛЬКИ ЧАСУ ЗАЙМАЄ МЕДІАЦІЯ? ЧИ ДОСИТЬ БУДЕ ОДНІЄЇ ЗУСТРІЧІ?
Відповідь надає Світлана Стадник – сімейний медіатор Соціального проекту ЛіМУ, бізнес медіатор:
«Сімейна медіація починається з попередніх зустрічей з кожною із сторін. За одну – дві години зустрічі клієнт та медіатор приходять до розуміння, чи є медіація оптимальним інструментом врегулювання даного конфлікту та які теми необхідно в першу чергу обговорити на спільній зустрічі. Подальший процес медіації рухається з тією швидкістю, з якою готові працювати учасники. Частіше за все, сторонам необхідно від трьох до шести спільних зустрічей. Між сесіями, як правило, проходить біля тижня. Так відбувається, щоб в проміжках між зустрічами учасники встигали протестувати попередні домовленості в реальному житті. Наприклад, наскільки для всіх оптимальний новий формат зустрічей дитини з тим з батьків, який проживає окремо. Врегулювання сімейного конфлікту за одну зустріч – це виняток, але так теж буває.»
ЧИ НАМАГАЮТЬСЯ МЕДІАТОРИ ПРИМИРИТИ ПАРИ?
Відповідь надає Ганна Гаро, сімейний медіатор Соціального проекту ЛіМУ, адвокат, партер юридичної фірми «Гаро та Партнери»:
«Цікаве запитання! Одним з принципів медиації є нейтральність медіатора, то б то без оціночність до дій кожної з сторін, що призвели до конфлікту. Медіатору важливі почуття, які відчувають сторони, озвучуючи глибинні інтереси, які завжди ховаються за проголошеною позицією в сімейному спорі. Завдяки участі в процесі медіації, кожна зі сторін чарівним чином відкриває для себе свої інтереси та бажання, про які навіть не думала, оскільки була зайнята «захисною реакцією» на дії та слова іншого з подружжя. Крім того, пара починає чути потреби другої сторони, та бува що питання для обговорення, з якими вони прийшли в медіацію, вже не важливі, та піднімаються інші, більш глибинні теми для обговорення.
Все зазначене приводить до того, що пара спокійно виходить з конфлікту та напряму без нервування може домовлятися по питаннях що виникають. Буває і протилежне, коли пара стає зрілою, їх союз поновлюється і стає ще міцнішим. І це прекрасно.
Тому відповідь буде наступною: примирення сторін однозначно не є прямим завданням медіатора, однак фактично, в результаті медіації сторони примиряються саме з тих конфліктних питань, з якими прийшли до медіатора.
ЯК ВИРІШУЄТЬСЯ ПИТАННЯ З ДІТЬМИ? ЧИ ПРИЙМАЮТЬ ВОНИ УЧАСТЬ В МЕДІАЦІЇ?
Відповідь надає Світлана Стадник – сімейний медіатор Соціального проекту ЛіМУ, бізнес медіатор:
«Сімейний медіатор, дотримуючись нейтральності по відношенню до сторін, є адвокатом дитини. Інформацію про потреби маленьких дітей медіатор привносить в перемовини батьків. А з дітьми від п’яти років, з обов’язкової згоди обох батьків, може бути проведена індивідуальна зустріч. Ця зустріч також є конфіденційною, як і медіація батьків. Якщо дитина попросить не передавати батькам будь яку інформацію, медіатор виконає його прохання. З власного досвіду, медіація з дітьми часто є поворотним моментом в процесі врегулювання сімейного конфлікту. Як правило, діти приймають участь лише в індивідуальній зустрічі з медіатором. Однак, якщо підліток та сім’я бажають говорити за одним столом, медіатор заохочує такий формат. Досвід спільного досягнення домовленостей може бути цінним для родини.»